Хто та як розлучив родичок, а також як вони зрозуміли, що є сестрами, розповідаємо далі.

Також цікаво Божевільний подарунок: американська комікеса отримала презент від свого покійного батька

Як сестри знайшли одна одну після років розлуки

У 2022 році Елен Дейсадзе гортала тікток, коли неочікувано побачила Анну Панчулідзе, що була дуже схожа на неї. Грузинські дівчата познайомилися та у них миттєво виник зв’язок.

Однак виявилося, що вони мають навіть дещо більш спільне – ДНК. Після кількох місяців знайомства дівчата дізналися, що їх удочерили.

У мене було щасливе дитинство, але тепер усе моє минуле здається обманом,
– поділилась Анна.

Зрозумівши, що насправді вони не знають своєї біологічної родини, дівчата вирішили пройти ДНК-тест і дізналися, що вони близнючки.

Ми стали друзями, навіть не підозрюючи, що ми сестри, але обидві відчули, що між нами є якийсь особливий зв’язок,
– розповіла Елен.

І хоча відкриття дівчат може бути приголомшливим, подібні ситуації, на жаль, є дуже поширеними.

Сестри знайшли одна одну за допомогою тіктоку
Дівчата навіть не здогадувались, що є сестрами / Фото AFP

Тест ДНК для Елен та Анни був організований за допомогою грузинської журналістки Тамуни Мусерідзе, яка розслідувала загальнонаціональну схему викрадення дітей, яка тривала в країні з 1950-го до 2006-го року.

Жінка вперше дізналася про незаконні дії у 2016 році, коли виявила, що у неї було два свідоцтва про народження з різними датами.

Ми з’ясували, що це відбувалося системно. У лікарнях Грузії було викрадено понад 100 000 дітей,
– каже Тамуна.

Журналістка з'ясувала, що цією схемою керувала злочинна група, яка завербувала широке коло спільників, зокрема лікарів і урядовців.

Часто персонал лікарні брехав батькам, кажучи їм, що їхні діти померли при народженні, а потім передавав їх для продажу сім’ям, які не знали, що їхніх нових дітей викрали.

Мати Анни підтвердила, що заплатила тисячі доларів, щоб удочерити її у 2005-му році після того, як роками чекала на усиновлення дитини.

Я поняття не мала про це. У той час потрібно було чекати багато років, щоб усиновити когось. Особисто ми з чоловіком чекали шість років, перш ніж у нас з'явилася Анна,
– зізналась вона.

Прийомна ж мати Елен поділилась, що всиновлення з дитячого будинку здавалося практично неможливим через неймовірно довгі черги. Свого часу вона дуже зраділа, коли почула про шестимісячну дитину, яку можна було усиновити в місцевій лікарні за гроші, але жінка не підозрювала, що її дівчинку викрали.

Зараз Анна та Елен вдячні родинам, які їх виростили, а також неймовірно щасливі, що знайшли одна одну, але вони все ще сподіваються возз’єднатися зі своїми біологічними батьками.